Обережно – спойлер! Якщо ви ще не читали роман "Ден Крок і український Папа", мабуть, для вас буде краще відкласти цю частину «Гіду по «Кроку» на майбутнє.
Зізнаюсь, у романі я використав дуже багато реальних подій і людей.
Наприклад, у книзі є два такі епізоди:
- Вже півроку я час від часу зустрічаюся з посланцями президента України, і не можу до кінця зрозуміти, чи варто їм довіряти. А вчора один з них - голова одного з державних банків України - був оголошений у карний розшук через те, що побив журналістів, які прийшли до його кабінету брати інтерв’ю. І я лише уявив собі, як би ми з вами почувалися, якщо б прийняли його пропозицію почати фінансування нашого плану через очолюваний ним банк.
Частина 1 «Братерство Петра». Глава 7 «П’ять мільярдів»
- …я розкажу вам одну смішну історію. Якось я відправила до Ватикану на переговори голову одного з наших державних банків. Я бачила, що він дуже неприємний тип, але ж він був хлопцем зі статусом. Банкір, як не крути. Його зустріли у Ватикані доволі прохолодно, бо, як мені розповідали, він приїхав туди як пан. Ну, і йому там швидко все обломали. А буквально за два дні він давав інтерв’ю одному з українських телеканалів і йому не сподобались питання. Здогадуєтесь, про кого я кажу?
- Так, він злетів з котушок і побив журналістів. І що – він досі у розшуку?
- Пфф! Вже знайшли – засів у Відні, ідіот, - хмикнула президент. – Ми готуємо документи на екстрадицію. Ну, це, власне, був один з прикладів того, яких людей я маю маю для таких делікатних справ.
Частина 2 «Вся президентська рать». Глава 8 «Взяти на бога»
Звідки взявся образ цього банкіра, який побив журналістів?
Відповідь ви знайдете за підпискою ось тут - Patreon.
Підписуйтесь, дізнавайтесь і читайте нове, а також беріть участь у обговоренні "Крока 2".
Дякую!
Андрій Черніков