«Дигітоксин», - Ганна тримала у руці упаковку ліків чоловіка і намагалася прочитати дрібний шрифт на ньому. Але на упаковці, як правило, ніякої інформації, крім назви, не було, тому вона дістала інструкцію з використання та протипоказань.
Вона розгорнула маленький, складений у разів десять папірець, але шрифт на ньому був ще менший. Тоді вона вдягнула окуляри та почала повільно і уважно читати рядок за рядком.
Її чоловік має хворе серце і вживає дигітоксин регулярно. Але лише сьогодні вона замислилась над тим, що ж це за препарат.
Так, з’ясувала Ганна, digitoxinum – це така природна сполука, яку отримують з листя наперстянки пурпурової, латиною вона називається digitalis purpurea. Ці ліки належать до групи серцевих «глі-ко-зи-дів» і застосовуються перорально та ректально.
«Ректально навряд знадобиться», - подумала вона і посміхнулась.
Читаючи далі, Ганна дізналась, що дигітоксин призначають при гострій серцевій недостатності на фоні… «си-ну-со-во-ї… ну і слово…» тахікардії. Так, це все те, на що хворіє її чоловік.
Щодо побічної дії інструкція повідомляла, що препарат довго виводиться з організму.
«Ні, не підходить», - подумала вона, але змусила себе читати далі.
А далі був розділ «Передозування», який переконав Ганну продовжувати вивчати властивості цього препарату.
Вона прочитала, що передозування дигітоксином зустрічається доволі часто, оскільки він може діяти аж три тижні. Тому у цей період, якщо приймати препарат кілька разів, передоз має накопичувальний ефект.
«О, це цікаво», - знов подумала Ганна.
Ще цікавішою була інформація про те, що ймовірність передозування збільшується в осіб похилого віку, а чоловікові Ганни за тиждень має виповнитись п’ятдесят п’ять, можна сказати - ювілей. З певною натяжкою його можна вважати людиною похилого віку. Ознаками передозу є зниження апетиту, блювання, діарея, біль у животі, миготлива аритмія або фібриляція передсердь. Крім іншого, може підвищитись артеріальний тиск, погіршитись зір, так, що людина не розумітиме реальні розміри предметів навколо, а також може розвинутись маніакально-депресивний психоз.
«Та в нього й так маніакально-депресивний психоз – всі двадцять п’ять років, які я його знаю!», - подумки вилаялась Ганна.
І, нарешті, вона дочитала до розділу «Протипокази», з якого дізналась, що дигітоксин не рекомендовано вживати при гострому інфаркті міокарду.
«Інакше кажучи, дигітоксин може цей інфаркт викликати, якщо наковтатися зайвих пігулок», - дійшла висновку Ганна.
При тому, що вона дуже нервувала, у той саме час вона була дуже задоволена тим фактом, що всю цю важливу для неї інформацію знайшла саме на папері, а не в інтернеті, у якійсь Вікіпедії, тому ніхто не дізнається, що вона цікавилась дигітоксином – в історії пошуку її комп’ютера не буде нічого. А те, що її чоловік регулярно вживав ці ліки, коли хапало серце, то це ще одна страховка від того, що можуть виникнути підозри щодо неї – це лікар виписав йому дигітоксин, що нескладно буде довести.
«Буде логічний, прогнозований і науково обґрунтований передоз та ще й на фоні передозу алкоголем», - таку картину намалювала собі Ганна.
Оповідання цілком читайте на Patreon за підпискою
Це та інше оповідання будуть видані окремою книгою. Платні підписники отримають книгу безкоштовно.