На жаль, я маю ще один привід розповісти про деякі передбачення у романі, які здійснились або майже здійснились. Наприклад, одне з них – український греко-католицький священний після багатьох років був висвячений Папою Римським на кардинала. Цього разу певне передбачення стосується подій у Сирії.
Після падіння режиму Башара Асада, яке сталося несподівано і швидко, нова влада країни почала чистки серед шиїтів та алавітів, останніх просто вбивають лише за фактом приналежності до алавітської спільноти (з якої походить Асад). Багато спостерігачів прогнозували такий розвиток подій.
Однак тепер взялися і за християн, яких ще не вбивають масово, але виселяють з їхніх домівок.
Не можу сказати, скільки з тих християн належать до Католицької церкви, але різні дані кажуть про двісті тисяч людей. Коли я писав книгу, то вивчав статистику, і вже тоді знав цю приблизну цифру. Тому у романі з’являється діалог між вигаданими мною Папою Климентом та Джованні Сандрі, керівником Конгрегації східних католицьких церков, до якої належать і сирійські католики:
- Чи буде велика війна між Азербайджаном та Вірменією, Джованні? – спитав Папа.
- Думаю, буде, Ваше Святійшество, - кардинал здивувався такому питанню, але відповів, ніби він розуміє, до чого веде Климент. - Попри те, що російський вплив на Вірменію значно знизився, як, власне, і на Азербайджан, а разом з тим знизилась фінансова та воєнна підтримка Вірменії з боку Росії, це розв’язує вірменам руки.
- Але що вони зроблять, коли проти них підуть Туреччина та Іран? Хто ж їх підтримає?
- Ні-ні, Іран не допомагатиме Азербайджану.
- Чому?
- Тому що Азербайджан має до Ірану територіальні претензії не менші, ніж вони були до Вірменії, - нагадав Сандрі. – Скоріше, Іран допомагатиме Вірменії. Але більше ніхто, гадаю.
- А як щодо американців?
- Американці зараз більше переймаються стримуванням Ізраїлю. Вони спробують уникнути ще й витрат на захист Вірменії.
- Звісно, звісно, - зітхнув Папа, який плутався у міжнародних відносинах, завжди намагаючись всіх примирити зо всіма. – Я думаю нам також слід бути готовими до нової війни, адже ми маємо двісті тисяч католиків у Вірменії. А якщо конфлікт розповзеться ще й на Сирію, де також є наші вірні, то ми матимемо купу проблем, і від нас вимагатимуть їх вирішувати, як це було з Україною.
Уривок з роману «Ден Крок і український Папа»
У якості короткого висновку до цього допису можу лише сказати, що там, де релігія зрослася з владою, таке відбувається завжди. Релігія була і є причиною (або однієї з них) багатьох відомих історії масових вбивств, особливо там, де вона підмінила собою світську владу. Тому, коли пишеш політичний трилер, прогнозувати чи уявляти ці та інші процеси було не так вже складно, але сумно.